| |
 Київський зоологічний парк — це унікальний
об’єкт, який було створено за ініціативою професорів Університету
Святого Володимира та політехнічного інституту, викладачів гімназій,
лікарів, громадських діячів і взагалі любителів живої природи, які були
членами Київського товариства любителів природи.
Офіційним часом заснування зоопарку і початком його
діяльності є 21 березня 1909 року, коли він отримав територію для
розміщення в ботанічному саду Університету св. Володимира та дозвіл
збирати гроші на утримання звірів.
У травні 1909 року віце-губернатор М. М. Чихачов, у відповідь
на клопотання, погодився встановити біля входу в звіринець у ботанічному
саду «ящик для збору грошей на користь Товариства на утримання звірів та
птахів, що знаходяться у звіринці». Після збору грошей на кінець 1909
року колекція налічувала 115 видів хребетних загальною кількістю 398
екземплярів.
Від перших днів свого існування, зоопарк утримувався за благодійні
кошти від приватних осіб і меценатів. Колекція поповнювалася здебільшого
за рахунок диких тварин, від яких відмовлялись власники. Серед меценатів
були відомий підприємець О. Терещенко, власник заповідника Асканія-Нова
Ф. Фальц-Фейн, архітектор В. Городецький, художник С. Святославський,
графиня М. Броцькая та цар Микола ІІ.
У 1910 році правління Університету майже вдвічі збільшило
відведену зоологічному саду ділянку, і відтоді у розпорядженні
Товариства любителів природи було вже півтора гектари.
Міська влада з самого початку підтримувала зоопарк та двічі
на рік виділяла субсидії — 1000 та 1500 царських рублів.
16 травня 1912 р. міська адміністрація виділила під розвиток
зоопарку нове, більш придатне місце площею 16 десятин землі (23,2 га) в
передмісті Шулявка, недалеко від будівель Київського політехнічного
інституту. Рельєф цієї місцевості був не придатний для будівництва
житла, але найкраще підходив для розбудови території зоопарку.
Складність рельєфу вдалося раціонально і вдало використати. У ярах
викопали ставки для водоплавних птахів, на верхній території побудували
загони, вольєри та клітки.
Офіційне новосілля відбулося у 1913 році, але подальшому
розвитку зоопарку завадила Перша світова війна, а потім і громадянська
війна. Незважаючи на величезні труднощі, ентузіастам вдалося зберегти
колекцію тварин і все створене в зоопарку до кінця військових дій на
початку ХХ століття.
У 1919 році зоопарк переходить у власність новоствореної держави і
отримує статус «Київський зоологічний парк». Першим офіційнім директором
обрано ініціатора заснування зоопарку Венантія Бурдзинського (на фото).
У двадцятих роках минулого століття починається справжній
розквіт зоопарку. Поповнюється рідкісними тваринами колекція, і ведеться
наукова робота. В 1935 році за зоопарком нарешті закріплюють усю
територію та огороджують її парканом; починають будувати слоновник та
приміщення для мавп. Старі вольєри розширюють, поліпшують водопостачання
і виділяють зоопарку велику сінокісну ділянку. У зоопарку працює
ветеринарна лікарня з кількома лабораторіями та відділеннями,
ветеринарна аптека, палата попередніх лікувальних процедур та показова
кузня.
Передвоєнні роки були для зоопарку дуже успішними. Фашистська
окупація Києва скінчилася для зоопарку майже повним вивезенням тварин в
Німеччину та руйнуванням.
Після звільнення Києва від німецьких окупантів у 1943 році,
Київський зоологічний парк було нашвидку відремонтовано колективом
зоопарку, і вже 10 квітня 1944 року він почав працювати.
У 1966 році почалася довгострокова реконструкція зоопарку.
Було збудовано центральний вхід з приміщеннями для кас і екскурсійного
бюро та котельню, що забезпечила зоопарк теплом і гарячою водою. У
грудні 1970 року закінчено будівництво сучасного павільйону для
утримання птахів площею 2400 м2. У 1972 року було відкрито акватераріум,
у 1976 році побудовано комплекс для утримання приматів площею 2700 м2, а
у травні 1982 року відкрито «Острів звірів».
1983 року постановою Ради Міністрів УРСР Київському зоопарку
було надано статус Державного зоологічного парку і включено у мережу
територій і об'єктів природно-заповідного фонду. У зоопарку активно
формувалася експозиція з рідкісних і екзотичних видів тварин. Велася
практична і наукова робота по вивченню тварин та розробці методів їх
розведення.
Роки так званого перехідного періоду з 1992 по 1997 були
катастрофічними по наслідках для колекції та колективу зоопарку. Ще
трохи — і можна було б втратити всіх тварин. Врятувати становище вдалося
голові Київської міської держадміністрації, меру Києва Олександру
Омельченку.
Мер по-військовому у короткий час організував всі сили на
допомогу зоопарку. За місяць більш ніж півтори тисячі працівників
очистили і привели у порядок усю територію. Київська міська
держадміністрація виділила кошти на осучаснення зоопарку, реконструкцію
старих і будівництво нових павільйонів. Було затверджено новий проект
реконструкції і перспективного розвитку Київського зоопарку, яким
передбачалось створення сучасних умов для утримання тварин, відповідно
до міжнародних вимог. Згідно проекту, експозиція мала будуватись за
ландшафтно-екологічним принципом з деякими елементами зоогеографії і
систематики. Проект передбачав розширення зони відпочинку зоопарку.
У 2003 році довгожданого новосілля дочекалися ведмеді: було
відкрито «Ведмежий континент». Дві родини бурих ведмедів були переселені
з тісних кліток у великі вольєри з умовами, максимально наближеними до
природних. Унікальна споруда площею біля 2000 м2 зі скелями,
чотириметровими водоспадами, великими басейнами триметрової глибини,
натуральними деревами — все це тепер в розпорядженні ведмедів. При
такому вигулі у звірів одразу поліпшився апетит.
Почали функціонувати два авіарії для птахів, в яких вони
можуть вільно літати. На початку 2004 року закінчено будівництво
великого вольєру для групи вінценосних журавлів.
Було створено нову експозицію екологічних модулів у
павільйоні «Острів тварин»: модулі «Тропічний ліс», «Мангри», «Африка»,
«Амазонія» та «Індонезія». В екологічних модулях вперше тварини різних
видів утримуються разом. Модулі є прикладом структурного підпорядкування
з метою повноцінної експлуатації існуючої зоологічної експозиції.
Наприклад, експозиція «Мангри» — біоінженерний комплекс, що створений
для інформування та просвіти відвідувачів про біорізноманіття мангрових
боліт без географічної прив’язки. Основу експозиції складають живі
тварини різних систематичних груп, а саме: наземні та водні безхребетні
(мангрові краби, комахи), прісноводні та морські риби, плазуни
(черепахи). Для створення ландшафтної композиції застосовані штучні
елементи, які імітують ґрунт, мангрові гілля та коріння, водні та
надводні рослини. Для забезпечення нормального циклу життєдіяльності
тварин та рослин у екологічні модулі обладнано інженерно-технічними
системами забезпечення необхідних параметрів води, повітря та
освітлення.
Кілька років тому було створено дитячий контактний зоопарк
«Українське подвір’я», де представлена колекція домашніх тварин — свині,
вівці, кози, кролі, гуси, кури, яких можна годувати і гладити.
Побудовано будинки для утримання пінгвінів Гумбольдта та
червоних ібісів. У 2007 році було збудовано відкритий вольєр для дрохви.
24 травня 2008 року нарешті було закрито старий лев’ятник, який було
введено в експлуатацію у 1924 році, а всі тварини, що в ньому
утримувались, переїхали до більш комфортних помешкань. У 2008 році були
створені нові експозиції в саду зоопарку для єнотів, куниць та скунсів,
відкрито літній вольєр для утримання жирафів, встановлено чотири
сітчастих вольєрів для птахів. Біля вольєру сірих журавлів створено нову
цікаву експозицію «Мурашник». У 2009 році відкрився Центр розведення
рисі карпатської, який складається з двох вольєрів і будинку та має всі
необхідні умови для розмноження цього чудового представника сімейства
котячих місцевої фауни.
У Київському зоологічному парку вже кілька років працює зона
відпочинку для наймолодших відвідувачів і майданчиками для дитячих ігор,
без яких сучасний зоопарк неможливо уявити.
Протягом останнього десятиліття починаючи з 1998 року відбувалися як
позитивні, так і негативні зміни в структурі, матеріально-технічній базі
та керівництві зоопарку, що і сьогодні впливають на сучасний стан та
подальший розвиток.
В 2009 році Київський зоологічному парку виповнилося 100
років з дня заснування. Святкування проходило шляхом проведення
різноманітних урочистостей, прес-брифінгів, прийомів численних делегацій
із зоопарків та організацій, діяльність яких пов’язана з утриманням
тварин з багатьох країн світу.
Важливою подією було проведення звітної конференції Євроазіатської
регіональної асоціації зоопарків та акваріумів (ЄАРАЗА).
Спеціально до ювілею Київського зоопарку Національним банком України
було видано монету номіналом 2 грн. Також видано поштову марку та блок.
Спільними зусиллями співробітників зоопарку та відомого
письменника-історика В. Ковалинського видано книгу «Історія Київського
зоопарку».
Незважаючи на непрості часи, столичний зоопарк впевнено
крокує в напрямку міжнародних стандартів, як авторитетний заклад
екологічного виховання та збереження генофонду рідкісних тварин.Джерело: Офіційний сайт
Київського зоопарку (2010)
|
|
